Сьогодні ми знову даємо відповіді на питання. Приємно, що їх знову багато, це говорить про те що вам не байдужа доля громади.
1. Іра Басанець: Нещодавно в селі Загребелля відбулась пожежа. Щоб загасити пожежу люди носили відра в пожежну машину, оскільки вода в ній закінчилась! Підкажіть, будь-ласка, чи можливо встановити в селі гідрант? Тому що це не перша пожежа, коли поблизу немає де працівникам пожежної залити в машину води.
Поцікавився цим питанням у комунального підприємства, яке обслуговує мережу водопостачання Загребелля і інформую вас, що пожежний автомобіль має можливість заправитися біля башт водопостачання. Вони знаходяться в районі школи і в районі бані. Також в районі бані буде додатково встановлений пожежний гідрант. Дійсно, в Загребеллі мережа збудована таким чином, що встановити гідрант на перетині вулиць чи в інших місцях не є можливим. Тому нами було прийнято рішення, що ми ще башту біля лазні додатково облаштуємо гідрантом.
Також ми проінформуємо ще раз державну пожежну частину, де саме в Загребеллі можна буде заправитись водою. Я поцікавився, і вони дійсно не знали, що є така можливість. Зараз ми їх проінформували, і думаю таких проблем вже не буде.
2. Олена Зайченко: На початку літа обіцяли в с. Загребелля (р-н Андріівка) почистити ставок. Приїзжали, дивились, радились та на цьому і зупинились. А в селі, не дай Боженька випадку, нема де взяти води, та й коровам напитись скоро не буде де. Скажіть в нас є надія?
Дійсно, був в цьому місці, спілкувався з людьми. Нагадую, як саме відбувалася розмова. Ми домовилися, що місцеві люди, які там проживають, між собою почнуть вирішувати це завдання шляхом збору коштів, створення якогось кооперативу, який займатиметься цим питанням.
Всі власники корів мають згуртуватися для вирішення цієї проблеми і розпочати цей процес. Насправді, для того щоб Сосницька селищна рада виділила якісь кошти з місцевого бюджету на ці цілі, потрібно виготовляти проектно-кошторисну документацію на поглиблення водойми. У нас було схоже питання в Сосниці, по створенню такої водойми, і коли ми вивчили це питання, то лише проект обійшовся би в громаді близько 100 000 грн. Це колосальні кошти, яких в бюджеті громади, по-перше не має для таких цілей, а по-друге майже в кожному селі виникає таке питання, пов’язане з копанками, пожежними водоймами і т.д.
Якщо ми будемо витрачати на кожну водойму по 100 000 грн на проектні роботи, а ще ж потрібно заплатити за роботу підряднику, то це будуть колосальні кошти, яких в бюджеті громади нема. В принципі, за рахунок бюджетних коштів це питання вирішити не можливо.
Тому я раджу працювати таким чином, як це відбувалося по деяким населеним пунктам Сосниці. Люди збирають частину коштів, селищна рада також готова виділили частину коштів на придбання палива для проведення робіт з поглиблення водойми, і таким чином, в приватному порядку домовляються з водним господарством, яке має спеціальну техніку.
В індивідуальному порядку ми готові допомагати тим, хто робить якісь кроки, не чекає від громади коли ми прийдемо і все зробимо самі.
3. Таня Федосенко: Дуже поганий стан пожежної машини, геть дирявий шланг, вода біжить як з решта. Посприяйте, будь ласка, вирішенню питання! Бо ця біда може зачепити кожного!
Не зрозуміло, яка саме машина малася на увазі в даному випадку. Якщо це стосується добровільних пожежних команд, які працюють в селищній раді по селам Чорнотичі, Волинка і Пекареві, то в принципі, там таких проблем нема. Жодної інформації з цього приводу не надходило. Якщо ж це державна пожежна частина, яка працює в Сосниці, то теж, звернень від них з цього приводу не надходило.
4. Алёна Бондаренко: Чи можливо якось покращити або частково замінити чи придбати спортивний майданчик в школу на В’юнищі? Існуючий робився за наших дідів-прадідів… Посприяйте будь-ласка. Для дітей, то ж ціле життя… Та і батьки, і вчителі будуть вдячні.
У нас залишилось 2 школи, де немає нових майданчиків, це В’юниська і Загребельська школа. Тому беру на себе таке зобов’язання, що в наступному бюджетному році ми спрямуємо видатки і закупимо обладнання для таких майданчиків.
5. Алла Оченаш: Чому батьки повинні закуповувати дез.засоби для школи, якщо в пості було написано що все є? Чому з батьків постійно і незаконно здирають гроші?
Всі засоби, які були необхідні для того, щоб наші навчальні заклади розпочали роботу, а це дезінфікуючі та миючі засоби, прилади вимірювання температури тіла і засоби індивідуального захисту були закуплені за рахунок селищної ради.
Що стосується засобів індивідуального захисту дітей на період коронавірусу, то ми діємо згідно рекомендації даних Міністерством охороно здоров’я і Міністерством освіти. В них визначили, що індивідуальні засоби захисту для кожної дитини – це повноваження батьків, які мають забезпечити своїх дітей цими засобами. Звичайно, ті засоби, які не є обов’язковими, але є в рекомендаціях Міністерства охорони здоров’я, це все фактично лягає на плечі батьків.
Все, що стосується навчального процесу – ми не просили з нікого додаткових коштів, а купили всі засоби за кошти селищної ради.
Наскільки мені відомо, всі кошти, які збираються батьківськими комітетами, йдуть на виконання ремонтів. Ми можемо не проводити цих робіт, але маємо розуміти, що якщо ми хочемо привести свої навчальні заклади, кабінети, класи до гарного, достойного вигляду, щоб нам не було соромно за умови, в яких навчаються наші діти, то тут потрібна спільна праця. Якщо виконувати ремонти тільки за бюджет селища, то ці роботи розтягнуться на десятки років. Тому співфінансування разом з батьками дає реальні результати, а саме ми вже відремонтували 14 класів.
Якщо у вас не має бажання чи змоги проводити такі заходи, то ми просто не будемо їх планувати, ніхто нікого не змушує виконувати це, це все є добровільно.
6. Наталія Подоляко: У «Сонечку» пластикові вікна поміняли на пластикові, а у школі на В’юнищі, мабуть, не бачать, що старі вікна. Можливо час вже і там поміняти?
Бачимо, що і там є вікна, які потребують заміни. В садочку Сонечко міняли вікна тільки по тій причині, що проект по теплореновації цього об’єкту був відібраний, і саме в проекті передбачалося встановлення нових сучасних енергозберігаючих вікон для цього садочку. Якби цей проект не реалізовувався, то звичайно б, ті старі вікна, які не відповідали нормам енергозбереження, вони б так само залишилися.
Ми готуємо проект на реконструкцію В’юниської школи, і як тільки матимем відповідне фінансування, щоб його реалізувати з державного бюджету, чи грантового фінансування, то звичайно замінимо ті вікна, які там є.
Комфорт і температурний режим у В’юниській школі відповідає всім стандартам. Минулого року ми замінили котельне обладнання, тому в школі тепло. Якщо зовнішній вигляд вікон не подобається, то звичайно розумію батьків і ми будемо підходити до цього питання комплексно. Коли буде проект, буде фінансування, то звичайно замінимо вікна і у В’юниській школі.
7. Сергій Мірік: Коли буде відкритий Lotos club (танцпол в кінотеатрі)? Молодим людям потрібно рухатись!
Підтримую молодь, потрібно рухатись, потрібно відпочивати, але потрібно і не забувати, що сьогодні Україна і весь світ переживає пандемію, пов’язану з коронавірусною хворобою. Як тільки Кабінет Міністрів прийме рішення і дозволить працювати нічним дискотекам, то звичайно «Lotos» відкриється і молодь зможе відпочивати і насолоджуватись життям. Але, поки що, звертаюсь до вас з проханням віднестись з розумінням до тієї ситуації, яка склалася в усьому світі.
8. Тома Карета: Посприяйте, будь ласка, у встановленні примусових засобів з обмеження швидкості руху на в’їзді в Сосницю зі сторони Мени. Неодноразово буди свідками аварійнонебезпечних ситуацій на цій ділянці дороги за участю автомобілів, велосипедистів, мотоциклістів і дітей. Декілька років тому автомобілем було тяжко травмовано велосипедиста, який здійснював поворот на вулицю Марка Полторацького (В’юнище). Дуже просимо встановити знак «Пішохідний перехід» з відповідною дорожньою розміткою, в районі примикання вулиць Яблунева, Київська або Житомирська до вул. Чернігівської. Бажано, щоб знак підсвічувався вночі. Також необхідно встановити попереджувальні знаки про примикання вулиць до головної дороги.
З вашого повідомлення ми направимо звернемся до служби автомобільних доріг Чернігівської області, на балансі якої і перебуває ця дорога, для того щоб погодити можливість врахування всіх ваших вимог. Звичайно паралельно звернемся до національної поліції, щоб нам надали роз’яснення, яким саме способом організувати дорожній рух на цій ділянці вулиці. Щиро кажучи, особисто селищна рада не приймає рішень по організації дорожнього руху на будь яких вулицях нашої громади. Це відбувається лише за погодженням з національною патрульною поліцією України. Тому з даним листом ми звернемся і проінформуємо вас про результати.
9. Валентина Біжовець: Чую від людей, що деякі з них не можуть зрозуміти, в тому числі і я… чому «круг з ведмедем» пофарбований в жовто-чорний колір… А чому в не насичений жовто-блакитний, патріотичний? Так би було набагато гарніше і зрозуміліше!
Не розумію для кого і що зрозуміліше… Я поважаю і люблю українські національні кольори, але, на мою особисту думку, вважаю що це вже якась недобра традиція, коли у нас туалети, тротуари, бордюри розфарбовують в жовто блакитний. Мені здається, що ці кольори мають своє відповідне місце і не треба бордюри на вулицях асоціювати з прапором, тому що це різний рівень поваги.
Чому не синій? Ми вирішили, що чорний буде більш доречний для бруківки, каміння та гальки, які знаходяться на кругу.
Вибачаюсь, якщо це рішення комусь не подобається.
10. Віктор Мельников: Андрій Дмитрович, хотілося все ж таки отримати відповідь на питання яке я Вам адресував через газету «ЧАС» щодо центральної площі селища. Позаминулого літа був свідком того, як на площі встановлювали цирковий намет, при цьому забивали в асфальт зо два десятки металевих стержнів завдовжки близько 1м. кожний. Асфальт від таких робіт здригався в радіусі двох метрів. Чому постійно наголошуючи на доровартісне асфальтове покриття при ремонті вулиць, його так цинічно знищували в самісінькому центрі селища. Хто дав дозвіл на встановлення намету, скільки селищна рада отримала коштів за це, та хто буде проводити після цього ремонт? Дякую.
Дозвіл на встановлення намету давала Сосницька селищна рада. Чому саме це місце? Тому що це місце відповідає своїми габаритам, площею і всіми параметрами для розміщення такого роду розважальних заходів. Щодо асфальтного покриття. Коли людина звертається для проведення відповідних заходів, то в листі зазначається, що ремонт асфальтного покриття, в разі пошкодження, буде проводитися за рахунок організатора заходу. На сьогодні всі ці місця, де забивалися штирі для напинання шатрів, вони забетоновані і приведені у стан, в якому були до того.
Щодо до самої площі, то я погоджуюся, що дійсно наша центральна площа потребує капітальної реконструкції, можливо перепланування території. Ми маємо бажання це здійснити, але поки що не маємо візуальної картинки, бачення, як має це відбуватися. Можливо ми проведемо конкурс на кращий ескіз, проект відновлення нашої центральної площі, долучимо до цього процесу максимально громадськість, щоб це була дійсно спільна робота, під час якої визначимо, як саме повинна виглядати наша площа.
11. Світлана Рябота Чому, маючи в гімназії, два шкільні автобуси, в осінньо-зимовий період, ними не підвозяться дітки громади, що живуть, в районі кругу, і нових вулиць, у сторону Мени, на навчання до Сосницької ЗОШ І-ІІ ступенів, що на В’юнищі?
Питання підвезення учнів до навчальних закладів регулюється постаново Міністерства освіти, яка визначає таке поняття, як зона доступності. Зона доступності будь якого навчального закладу – 3 км, це територія, з якої ми не маємо права, як громада, підвозити наших діток, оскільки це буде порушенням порядку використання службового транспорту, а конкретно шкільного автобусу.
Маємо й іншу проблему, більш суттєву, це саме питання того, що у нас на сьогодні ті два автобуси, які обслуговують Сосницьку гімназію завжди всі переповнені. Щоб довезти ту кількість дідок, яка є на сьогодні, які не входять в зону доступності, нам потрібно з 7 години ранку вже починати підвіз дітей до нашої школи. При цьому всі автобуси переповнені, тому що везуть всіх діток, кого тільки можливо забрати.
Також я не впевнений, що серед тих діток, які навчаються у В’юниській школі, є такі, які перебувають за межею доступності цього навчального закладу.
І ще одне важливе питання – В’юниська школа, це не філія Сосницької гімназії, тому питання питання підвозу діток на В’юнище стає ще складніше вирішувати.
