Творіння мозку та рук дали чудовий результат

Вже багато років підприємець із Чорнотич Микола Івасенко працює в одній упряжці зі своїм найліпшим товаришем, вчителем фізики місцевої школи Віталієм Чепігою. Тільки но розпочалася антитерористична операція, вони у парі не один раз возили на передову допомогу захисникам, а повертаючись, бралися за звичне хліборобське діло: садили картоплю, вирощували зернові й інші культури. Але одна справа вчасно покласти в землю насіння, доглянути вирощене і зовсім інша – дати лад урожаю.

Отож два роки тому сільським ентузіастам у голову прийшла ідея встановити олійницю і вони її встановили. Згодом замахнулися на пристрій, який би давав змогу доводити до норми вологість зерна. Спочатку Микола і Віталій скерували зусилля на невеличку електросушарку. Однак в ході випробувань підрахували – вона буде збитковою через дороговизну електроенергії. Тоді чоловіки взялися за сушарку на дровах. Поряд з зерноскладом знаходиться сусідня пилорама, де достатньо деревних відходів та й різний непотріб для цього діла теж згодиться. За зразок взяли промислову сушарку, яку син Миколи Костянтин бачив у столиці на сільськогосподарській виставці. Щоправда, для підприємливих людей вона була завелика, але то не біда, розміри можна зменшити, а ось креслень в мережі Інтернет автори не викладають. Тож довелося самим логічно мислити. Основу сушарки становить завантажувальний бункер, висотою 3,5 м та місткістю 4 тонни зерна, сушильна камера і перемішуючий шнек. Деякі підручні матеріали у них були свої, деякі доставали на місці, дороговартісні, приміром, решета – замовляли.

– Один токар із Загребелля, – розповідає Микола Івасенко, – погнув нам дуги, з яких зробили каркас, обшили його сіткою, потім металом і вийшов завантажувальний бункер. Проте найбільше довелося проморочитися із шнеком. Мали все вирахувати до міліметра, підігнати, погнути гвинти так, щоб ніде й нічого не чіпляло. Розрахунками в основному займався Віталій, оскільки він знається на законах фізики. У мене ж руки більше налаштовані на практику, тому я відповідав за зварювання і кріплення деталей. Але були такі моменти, коли доводилося скликати мініконсіліум і разом вибирати найоптимальніший варіант. Прихватками мудрували над сушаркою майже цілий рік, та коли почали піджимати жнива і йшло сирим зерно, темпи значно прискорили.

Випробували творіння цієї осені на своїй пшениці, що намокла під дощем і мала більше 30% вологості. Результати отримали гарні – вологість зменшилась до 13-14%. Це нас неабияк порадувало, підбадьорило. Ми пересушили 12 тонн пшениці, потім сушили кукурудзу. Приймали замовлення й зі сторони. Сподіваємося, у цьому році замовників, які обробляють декілька гектарів землі, побільшає, адже тепер їм є де просушувати збіжжя.

Заводський аналог такої сушарки коштує 185 тис. грн. Микола Івасенко і Віталій Чепіга створили своїми руками і розумом, дещо добавивши, дещо прибавивши найбільш приємливий для себе варіант, а собівартість обладнання склала усього 30 тис. грн.

Ідеї щось переобладнати, зробити своє нараджуються по-різному. «Буває, просто лежиш або обідаєш, чи ідеш дорогою… – каже Віталій Анатолійович, – вони, як іскри, спалахують… І ти поспішаєш швидше поділитися ними з товаришем, щоб обмізкувати витрати і полегшити свою працю».

Варто зазначити: такої саморобної сушарки, що працює на дровах, в нашому районі ще нема ні в кого. Отож нових вам творчих ідей, сільські умільці!

Зараз читають

У Чорнотичах запрацювало оновлене пожежне депо з новим спецавтомобілем

Вчора у Чорнотичах відбулася довгоочікувана подія – відкриття реконструйованого...

Програма святкових заходів з нагоди відзначення Дня Сосниці

10:00 – Покладання квітів у парку пам’яті учасникам АТО/ООС...

Запитай у мера. Випуск 4

https://www.youtube.com/watch?v=PZLI25_eSuc 1. Ксенія Мостіпан: Андрій Дмитрович, нещодавно прогулювалися по занедбаному...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Вам рекомендовано