Новини Торт для найкращої мами

Торт для найкращої мами

-

- Advertisment -Торт для найкращої мами

Тетяні Савченко із Шаболтасівки нещодавно було присвоєно звання «Мати-героїня» – жінка, яка вміє все: і зготувати, і посадити, і пошити. Та один її вчинок заслуговує на велику шану й подяку, бо ним вона змінила життя маленькому хлопчику.

Єдина донька

У вересні 1973 року на світ з’явилася маленька дівчинка і ощасливила батьків своєю появою. В сім’ї вже підростали два синочки і поява на світ доньки принесла величезну радість. Вісім класів Тетяна ходила до Шаболтасівської школи, а вже 9, 10 закінчувала в Авдіївці. Після закінчення поїхала до Чернігова і вступила навчатися на майстра з пошиву верхнього одягу і на закрійника. Два роки навчалася і на вихідні їздила до рідного села, бо мала на те причину – в селі на неї чекав її Сергій, з яким почала зустрічатися. Хлопець проживав в сусідньому селі Авдіївка, то ж до коханої було недалеко. Так пройшло два роки навчання між вузом і домом. Молоді вирішили одружитися і вже 1992 року святкували весілля. Ще треба було закінчити третій рік навчання, і Тетяна не залишила науки. Сергій працював тут, а вона навчалася там. І рік пролетів дуже швидко. Після закінчення у вузі студентам давали направлення на роботу і тільки одній Тетяні його не дісталось, бо дівчина була вже заміжня.

Повернулась додому, до чоловіка. Спочатку проживали з його бабусею, та згодом перебралися до батьків Тетяни. Менший брат Микола поїхав навчатися до Полтави, де закінчив технікум і здобув професію агронома. Потім 3 роки служив у морфлоті. А коли повернувся додому, продовжив навчання в Харківському інституті. Після навчання за направленням поїхав працювати у Новгород-Сіверський район, с. Фаївка, де живе й донині. Старший теж навчався в Полтаві. Після армії поїхав у Мурманськ, а там зустрів свою долю. Дівчина була з Алмати. Одружилися. І повернулися до рідного міста коханої, до Далекого Казахстану.

Нова родина, а з нею і нове ім’я

У 1993 році у Тетяни і Сергія народився син Саша, а через рік з’явилась і Наташа. Коли їй виповнилося три роки, то пішла мама працювати дояркою, де протрудилася 5 років. У 2004 році було поповнення і світ побачила ще одна донька, яку назвали Анна. В сім’ї підростало трійко діток. Та доля знову ощасливила сім’ю. І у 2010 році подарувала їм ще одну донечку – Анастасію.

А в 2011 році в сім’ї з’явився ще один маленький хлопчик. І саме Тетяна і Сергій змінили його життя, бо вчинок, на який зважилося подружжя, заслуговує на велику повагу.

Мріяло подружжя, що в їхній сім’ї обов’язково буде п’ятеро діток, та після четвертих пологів лікарі заборонили народжувати. Як же бути? Порадившись і добре подумавши, вони вирішили взяти дитину з дитбудинку. Звернулись у службу у справах дітей райдержадміністрацїї. Через деякий час у службі показали фото дворічного золотоволосого хлопчика і подружжя без вагань погодилося його забрати. Знали тільки, що тато його помер, а мама залишила дитину.

Коли вперше сповістили, що вони можуть побачитись з хлопчиком, Тетяна і Сергій набрали гостинців і поїхали до дитбудинку. Та коли прибули туди, розпачу не було меж. Перед їхнім приїздом одна сім’я вже влаштувала побачення з ним, щоб в подальшому забрати дитину до себе. І їх до нього вже не пустили. За законом треба було чекати 10 днів від знайомства і ці дні були вирішальними. Цей термін надавався для роздумів, щоб сім’я або підтвердила офіційно свої наміри, або ж відмовилася. Їхали додому в автобусі і просто плакали, бо такого не очікував ніхто. Та в обох було відчуття, що ця дитина буде їхня. І дійсно, вже через 10 днів повідомили з дитбудинку, що попереднє подружжя відмовилось від хлопчика. І знову, накупивши гостинців, з великою надією у серці вони мчали в автобусі до Чернігова. І ось настала та мить, коли їм вивели дитину. Хлопчик підняв голову, простяг до них рученята і побіг в обійми, сказавши «мама». Всі втрьох обійняли один одного і плакали, бо важко було стримати емоції. Їм теж дали випробувальний термін, строком 10 днів, та відмовлятися від дитини ніхто не збирався. І вже через цей період подружжя знову було в Чернігові для підтвердження своїх намірів забрати дитину.

Вихователі сказали, що коли вперше до нього приїхала та сім’я, то він не глянув на них і оком і не підняв голови взагалі.

Далі було судове засідання. Адже Тетяна і Сергій хотіли не просто взяти хлопчика під опіку, а всиновити і через суд змінили йому ім’я, прізвище і по батькові. Навіть суддя не стримала сліз, коли виступала Тетяна в суді, сказавши, що хоче дати йому все те, чого не дала йому справжня мама. Спочатку, коли йшов процес всиновлення, злі язики в селі говорили, що роблять вони це за гроші. Та коли подружжя всиновило його офіційно, замовкли, бо на всиновлених дітей держава коштів не дає.

Назвали золотоволосого хлопчика Дениском. Коли вже дитина жила в сім’ї, то він захворів і три з половиною місяців пролежав в обласній дитячій лікарні. Жінка їздила до нього щонеділі, щоб не забув.

Коли дитина виросте і захоче знайти свою справжню маму, то я віддам йому папку з документами, яка зберігається в мене. І ця таємниця буде йому відкрита. Та чи захоче він? Це вже вирішувати йому, – повідала жінка.

Він – у Славутичі, а вона – у Шаболтасівці

Жили в батьківській хаті разом з мамою, батька вже не було, помер молодим, у віці 52 років. Мама не хотіла заважати подружжю і вирішила жити окремо. В селі Верба купили будиночок, перевезли його сюди і на цьому ж подвір’ї побудували оселю для мами і ще один сарай.

Сергій Миколайович має золоті руки і все, за що не береться, робить до ладу. 22 роки працював шофером, трактористом, комбайнером тут. А зараз працює в Славутичі. Додому приїздить частенько. А одного разу і Тетяна вибралась до нього. Могла б і частіше, та не все так просто, бо вже чотири роки вона працює соціальним робітником. У 2018 році у віці 76 років відійшла у вічність мама. І залишити вдома своє царство під пильне око вже ні на кого. А залишати є що, бо господарі вони з великої літери. Увесь час тримають дві корови, свиней, є кури, качки, гуси. Є ще дві собаки, одна вівчарка Герда, якій уже 9 років. Взяли її саме тоді, коли народилася Настя, тому Герда є її однолітком. Є ще також один пес, це змішані породи лайки і вівчарки, на ім’я Алтазар. Є три коти, які кастровані, щоб не завдавали клопоту. Раніше в сім’ї проживав сіамський кіт, та пропав. Дуже Тетяна Петрівна любить цю породу. Нещодавно у фейсбуці побачила оголошення, що в Мені сім’я роздає сіамських кошенят. Подзвонила до них і попросила двох залишити. Нещодавно, коли повезла доньку вступати до Чернігова на навчання, то по дорозі додому забрала своїх красенів. Одного віддала 26-річній доньці Наташі, яка вже заміжня та проживає з чоловіком у Загребеллі. У доньки є діти: син Михайлик, якому 6 років, і Діанка, якій 4. Тож котику сумно не буде.

Зібрали понад 20 відер полуниці

Важко давати всьому лад. Зате вдома дві морозильні камери повні м’яса, і є з чого приготувати для сім’ї. Діти дуже люблять страви з печі. Тетяна Петрівна сама пече хліб, пироги, із задоволенням готує торти, бо є для кого. Також закриває дуже багато консервації, і взимку на столі є чим поласувати.

А ще сім’я має свою техніку, якою обробляє понад 4 га землі. Це і сінокіс, і зернові, і два гектари під картоплею. Поки тата вдома нема з усім цим справляється син Олександр, якому вже 27 років. Хлопець не лінивий, здобув три професії: ветлікар, лісник і єгер (тож кастровані котики – справа його рук).

А ще сім’я має 5 соток під полуницею. А це труд ще той, бо треба постійно за нею доглядати. В цьому році зібрали понад 20 відер запашних ягід. Що залишили собі, а що роздали родичам.

Є ще одна любов у Тетяни Петрівни – це квіти, від яких вона просто кайфує. Їх повно всюди як у дворі, так і в будинку. Є вже великі драцени. У свій час рясно квітнуть декабристи, яскраві цикламени і десять орхідей, які жінка дуже любить, бо радують своїм цвітінням дуже довгий час. Знаючи мамину любов до квітів, їх подарували донька з зятем, чоловік, сини, а вже деякі жінка купувала сама.

Сім’я дуже дружна. Всі діти привчені до праці і допомагають мамі. А в цьому році Дениско, поки мама була на роботі, сам на її день народження спік торт, чим розчулив маму до сліз.

У будинку є вода й пральна машина-автомат, тому хоч з цією роботою вже легше. Іноді, коли зранку є вільний час, я сама помию посуд і дам дітям поспати, бо жалію. Та в основному прибирання, посуд – це їхня справа, – каже Тетяна Петрівна.

У 2018 році, коли Насті було 8 років, сім’я подала документи на присвоєння Тетяні Петрівні звання «Мати-героїня». І тільки в цьому році 1 червня їй вручили орден і подарували постільну білизну та букет квітів.

Та до цього часу, навіть не маючи цієї відзнаки, її давно нагородило життя великим серцем, де вистачає місця усім, бо її покликання – бути жінкою з великої літери.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини

Наші успіхи! Як змінилась Сосницька ОТГ за 3 роки

Сосницька громада була створена 29 жовтня 2017 року. До її складу ввійшло 6 сільських рад: Волинківська, Загребельська,...

«Вимпел» трощить «Марсель» на виїзді

«Марсель» (Ічня) 1-7 «Вимпел» (Сосниця) (0-4).Забиті голи: Кострома Ігор-3, Мищенко Ігор (3 пен.), Кушка Сергій-3.

Микола Адаменко

Микола Петрович Адаменко (20 грудня 1931, Загребелля, Сосницький район, Чернігівська область) - український поет, філолог. Член Спілки...

Інформація про поширення COVID-19 у Сосниці

  Дата Активні випадки Виявлені випадки Одужали Померли 22.10.2020 13 19 6 0 21.10.2020 13 19 6 0 20.10.2020 13 +4 19 +4 6 0 19.10.2020 9 15 6 0 18.10.2020 9 15 6 0 17.10.2020 9 15 6 0 16.10.2020 9 15 6 0 15.10.2020 9 +1 15 +1 6 0 14.10.2020 8 14 6 0 13.10.2020 8 14 6 0 12.10.2020 8 14 6 0 11.10.2020 8 14 6 0 10.10.2020 8 14 6 0 09.10.2020 8 -2 14 6 +2 0 08.10.2020 10 +2 14 +3 4 +1 0 07.10.2020 8 11 3 0  
- Advertisement -Торт для найкращої мамиТорт для найкращої мами

Віктор Іващенко: працювати, а не обіцяти

Останніми тижнями у Понорниці кипить робота. Тут ремонтують асфальт, упорядковують лікарняне подвір’я, мінятимуть вікна у самій будівлі,...

10 літрів борщу і 8 картоплі щодня готує мама для синів

Ще в 9 класі вона була не така, як усі. П’ятнадцятирічна дівчина поклала на свої плечі тягар...

Зараз читають

У будинку культури готують гумористичну п’єсу на сучасний лад

У Сосниці аматорський театр естради «Хлібодар» створений був у...
- Advertisement -Торт для найкращої мамиТорт для найкращої мами

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Recommended to you