Таємниці поліської хати

Другим важливим місцем в українській хаті була піч. Окрім практичного призначення, піч виконувала й низку символічних функцій. Насамперед вона уособлювала родинне вогнище, неперервність роду. Піч була вмістилищем вогню, якому здавна приписували очисну функцію. Через контакт із вогнищем відбувалося ритуальне приєднання «чужого» до «свого». «Чужий», аби стати «своїм», символічно мав очиститися вогнем родинного вогнища. Саме і тому до печі підносили новонароджену дитину, печі торкалася невістка як представниця чужого роду, уперше зайшовши до хати. Цікаво, що «як свататце приходили до дівки, дек вона піч колупала», що символізувало її бажання відійти від свого роду та приєднатися до роду чоловіка. «Коли мою дочку сватали, то я не дала піч колупать, дек комин обписали увесь». Ще казали, якщо вогонь, який запалювали в хаті вперше в печі горів ясно, то життя у цій хаті буде радісним, а якщо тьмяно, то й ладу в ній не буде. Все освячене в церкві (квіти, шкаралупа від Великодніх яєць, кістка від свяченого м’яса ), щоб його не викидать, спалювалось у печі.

На Поліссі існував обряд «перепікання» дитини, який здійснювався над хворою або семимісячною дитиною. Дитину укладали на хлібну лопату і садили в піч так само, як хліб. Вважалося, що така дитина «недопікалася» в утробі матері. У даному відбувалося «ототожнення дитини і хліба, випічки хліба і появи дитини на світ. Її ніби повертають у материнську утробу (піч), щоб вона народилася заново». Біля печі стояли рогачі, дерев’яна лопата для хліба, лікна діжа, де замішували тісто. Вони оберігали хату від злих духів. Коли була злива, то викладали лопату і рогач навхрест, щоб не було грому.

Водночас деякі частини печі сприймали як «канали», що ведуть до потойбіччя, тому вважали небезпечними й нечистими. Насамперед це стосувалося димаря (комина). Українці вірили, що через димар у хату могли проникати різні міфічні та демонічні істоти (чорти, відьми, душі самогубців). Саме тому під час спорудження печі «на куточки клали монети, хоча кажуть що пожать золото, але класти золоту монету дуже дорого, тому клали звичайні» – згадує Негода М.В., який за своє життя зробив не один десяток печей. Цей обряд символізував будівельну жертву і захист.

Символічними воротами, які розділяли «свій» та «чужий» простори, також була заслонка, яку використовували для затуляння устя печі. Гарна господиня знала, що витоплена піч повинна бути І закритою, а забудькуватій казали: «Закривай заслонку, бо люди будуть Н на тебе роти роззявлять».

Хата, хоча й була своїм, освоєним простором, мала достатньо символічних меж, що розділяли «свій» і «чужий» простори. Насамперед це стосується порогу, який був першою лінією іншосвіття. За його межами починалося повноправне панування господарів над гостем. Ставши на поріг, гість давав зрозуміти: я приймаю правила цього дому і цих господарів і я вклоняюся духам предків ваших. В язичницькі часи вважалося, що під порогом перебувають духи предків-охоронців. «Казали, що якщо родилось дитя і померло, то ховали під порогом, щоб ми ходили і хрестили його».

Поріг фігурував у багатьох магічних практиках та ритуалах. «Бувало й таке, шо люде, шоб навредить, могли пудклади класти. Клались вони на порозі або пуд їм. Волосся усяке, яйця, земля, вада да і багато чого іще. Но шо б то не було, руками його не брали, а якоюсь лопатою чи савком. А патом паложено було його спалить». Оберегом від злих людей слугувала лозинка з осики або любисток, які клали під поріг. Якщо дитина довга хворіла і не одужувала, то « у лутці біля порогу на рівні росту дитини робили дірочку, у яку клали пасмо волосся, зістрижене у неї на потилиці.

Зараз читають

Запитай у мера. Випуск 5

Продовжуємо відповідати на запитання, які надходять нам на сторінки...

26 сесія: перед громадою звітував начальник поліції

27 травня відбулось засідання 26 сесії  Сосницької селищної ради...

Чия земля?

З 1 жовтня 2020 року планується запровадити ринок земель...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Вам рекомендовано