Новини Субсидії не отримала, бо приписна в іншому селі

Субсидії не отримала, бо приписна в іншому селі

-

Жителька села Кудрівка Валентина Гурбик (1951 р.н.) за паспортом має прописку у Ляшківцях. У Кудрівці вона мешкає у будинку Миколи Омеляненка, теж 1951 р.н. Жінка пересувається лише по кімнаті, тому за довіреністю Микола Олександрович одержує її пенсію. Каже, що доглядає її. І називає виключно квартиранткою, навіть не співмешканкою. Вона ж про нього відгукується добре. Каже, що разом вони вже 16 років, жили ще тоді, коли був живий її чоловік, від якого вона мала 5 дітей. Загалом жінка народила шестеро дітей, нещодавно син помер у в’язниці. Нема вже й дочки Наталії, 1986 року народження.

Коли приїздив Микола Олександрович у справах до Сосниці, завітав і до редакції зі своїми проблемами, зокрема жалівся на сільську головиху, мовляв, це через неї він не може ніяк забрати субсидію, адресовану Валентині Михайлівні.

Як одержати субсидію

Минулого понеділка ми побували в селі, щоб з’ясувати обставини. Зустрілись із головихою Ольга Гордієнко пояснила ситуацію. За ЇЇ словами, села Ляшківці і Кудрівку обслуговують різні пересувні поштові відділення. Коли листоноша пересувного відділення заїжджала за адресою у Ляшківці, то там нікого не було, і вона вимушена була повернути гроші (субсидію) на управління праці та соціального захисту населення.

Але ж у Ляшківцях вже декілька років фактично не проживає жодна особа. Невже про це не знають працівники пересувного поштового відділення? і чи вони взагалі туди заїжджають? Та що б хто не казав, а факти – річ уперта – у паспорті Валентина Михайлівна має прописку у Ляшківцях. Тоді чому минулі роки не було проблем із одержанням субсидії? Як же все-таки скористатися Валентині Михайлівні наданою субсидією? Про це ми запитали у фахівців управління пращ та соціального захисту населення райдержадміністрації. І дізнались, що Валентина Гурбик має або чекати пересувне відділення в с. Ляшківці (враховуємо те, що жінка пересувається лише по кімнаті), або є інший вихід – звернутися із заявою довільної форми на ім’я начальника управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Геннадія Худякова. У заяві потрібно вказати фактичну адресу проживання і кому вона довіряє одержати гроші (в даному випадку Миколі Омеляненку). Краще було б заяву підтвердити медичним висновком. Якщо довідку з мед-установи взяти проблематично, то на основі заяви буде складено акт обстеження фахівцем управління і вже тоді гроші надійдуть на адресу, де проживає Валентина Михайлівна, тобто у Кудрівку. Заяву можна подати не особисто, а листом (поштою). В іншому випадку гроші відділенням зв’язку будуть повертатись на управління, ними ніхто не зможе скористатися. І так триватиме до кінця календарного року, а потім вони повернуться державі, й Валентина Михайлівна залишиться без субсидії.

Діти, відгукніться!

Життєвий шлях Валентини Гурбик досить сумний. Народилась вона у Рудні. Батько одружився до армії, а після служби не повернувся додому, але аліменти платив добрі, працюючи у шахті. Тому мати змогла поставити будинок. Потім Валентина Михайлівна вийшла заміж у Ляшківці за Григорія Івановича Гурбика. Каже, що жили погано. Вона більше часу проживала у матері. Та все ж народила від нього п’ятьох дітей. Останні роки проживала у Ляшківцях, у будинку матері Миколи Олександровича, там прописана і досі. Коли Ляшківці чи не вщент згоріли, мешканці, які ще там залишились (на даний час там прописано ще троє осіб), мусили покидати свої оселі. Життя в селі перестало існувати. Микола Омеляненко мав земельні паї. І орендар із Авдіївки взяв чоловіка під опіку – купив йому (в рахунок паю) добротний будинок у Кудрівці, допоміг перевезти всі речі. Чоловік забезпечений дровами. У своє помешкання Микола Олександрович забрав і Валентину Михайлівну. Про це він постійно всім доповідає. Але, каже, в будь-який час може її виставити за двері. Куди ж піде жінка?

У розмові Валентина Михайлівна з гордістю сказала, що її заберуть діти. А потім завагалась. Хто ж із дітей може прихистити матір? Як виявилось, ніхто. Вона перелічила всіх. Двоє проживає у Авдіївці, по одному у Шаболтасівці, Хлоп’яниках, найменша дитина 1987 року народження, найстарша -1973. У бабусі 17 онуків та 5 правнуків. Є ще сестра у Рудні. Добре було б, якби мати помилилась, і діти, які роками не провідують неньки, завітали до неї.

Жінка хвалить чоловіка, а він вважає її квартиранткою

На даний час жінка сподівається лише на будинок пристарілих, бо помешкання у Рудні вона разом з Миколою Олександровичем вже продали. Та все ж глибоко в душі навіється, що Микола Олександрович її догляне. «Він мені і лимони, і апельсини купує, і за мною прибирає”, – підхвалює жінка чоловіка. У лікарні вона не була після народження дітей. Одного разу, коли односельчанин возив до Сосниці полагодити їхнього телевізора, то разом завіз до лікарні й Валентину Михайлівну. Саме тоді вона сильно кашляла, була задишка. Але медичної картки не вдалося знайти, другої не виписували, не проходила жінка ніякого медичного огляду, щоправда, лікар таки оглянув її і приписав лікування від тієї недуги. Щоб лікувати ноги, потрібно було звертатись до іншого лікаря, але… У жінки ще проблеми із зором.

За своє життя, в основному в молоді роки, жінка була донором, ЗО разів здавала кров. Працювала в колгоспі по наряду, дояркою. Зізнається, що зловживала спиртним, але, додає, діти навчались у звичайній школі, не по інтернатах. Тепер не випиває і хоче хоч трішки пролікуватись, щоб не бути прикутій до ліжка. Під подушкою зберігає газетну вирізку, в якій є порада чим лікувати суглоби. Вона надіється, що чоловік купить їй той препарат і вона зможе ходити.

Доки ми спілкувались із жінкою, чоловік так і не повернувся із бару. Валентина Михайлівна каже, що він ходить туди у карти грати. Зустріли ми Миколу Олександровича в центрі села. Він знову паплюжив сільську головиху. Жодного доброго слова не сказав про Валентину Михайлівну. Все торочив, що вона живе у нього не як дружина. Що він з благих намірів за нею доглядає. Зі своєю єдиною законною дружиною він прожив лічені місяці. Дітей не має. В селі, з ким нам вдалося поспілкуватися, ніхто не казав про чоловіка щось доброго. Характеризують його, як агресивного, неврівноваженого, постійно кричить. Проте у кожного свій характер, кожний по-своєму реагує на ту чи іншу ситуацію. Головне зараз для кудрівчан – не втратити субсидії.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини

Автовыкуп: что это такое и как работает?

В современном мире практически невозможно встретить человека, который бы не имел собственного автомобильного транспорта. Ведь это избавляет от стояния в...

Лицеистка, которая прошла «Мужское / Женское» и «МастерШеф»

Таня Герман – выпускница Черниговского областного педагогического лицея 2015 года. Училась на гуманитарном профиле. Здесь она раскрывала себя, как...

Основные преимущества покупки медицинских товаров в нашем интернет-магазине «МЕДСТОР»

Говоря за уровень медицины, то он действительно сейчас вырос и в Украине вы можете заметить, как открываются новые медицинские...

Средства для защиты древесины — несколько популярных составов и разнообразный ассортимент на сайте «Bionic House»

Деревообрабатывающие составы, на сегодняшний день, представлены многочисленными компаниями. Несмотря на то, что данная категория товаров является достаточно популярной и...

У Сосниці відкрили безкоштовний велопрокат

Як виглядає прокат велосипедів, напевно, знає багато: в найбільш відвідуваних публікою місцях стоять велосипеди, а у якості застави за...

3 совета от интернет-магазина «Arctic», которые помогут вам выбрать аксессуары для ребенка

Покупая детскую шапку, крайне важно выбрать модель, которая соответствует сезону, а также предпочтениям и вкусам ребёнка. На самом деле,...

Зараз читають

Послуги ЦНАПу в комфортних умовах

В ході децентралізації територіальні громади отримали більш широкі повноваження...

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Вам рекомендовано