Свято останнього дзвоника всі чекають з нетерпінням, адже попереду літні канікули. Тільки для випускників це радісне свято перетворюється в сумне, бо попереду незвідані далі. А для випускників Пекарівської загальноосвітньої школи це вдвічі сумне свято. Адже їхня п’ятірка (четверо дівчат і один юнак) унікальна. Всі мають високі знання у навчанні, жодного негативного зауваження за роки навчання, вони дружні, працьовиті. Є чому повчитися в них меншим. І як відзначив директор, вони ще про себе заявлять, школа пишається випускниками!
Веселого травневого дня зібралась вся шкільна сім’я. Всі у вишиванках, віночках, бантиках, мов розквітлі квіти. Вгорі майорять голубі кульки, на порозі школи – кулькова арка, не замовлена, виготовлена власноруч, на відчинених дверях -кулькові квіти. Це батьки із класним керівником Оленою Лисанською так урочисто прикрасили свято, щоб випускникам запам’яталось на все життя, щоб ніколи не забували рідної школи і рідного порогу.
На святковій лінійці особливе місце передбачено для вчителів, які нині на заслуженому відпочинку. А тих, хто відійшли у вічність, поіменно згадають випускники. Для всіх учнів теж знайшлися стільці, адже свято тривало більше години.
Навчання цьогоріч закінчують 28 учнів, на початок навчального року було 32.
Директор школи Микола Кучеренко, вітаючи, відзначив найкращих у навчанні. Це Анжеліна Хахула (1 клас), Вадим Песік (4), Заріна Папка (7), Вікторія Іванець (8) та всі випускники – Дарина Макаренко, Альбіна Кулик, Давид Кошіль, Олександра Кривоніс та Ірина Папка.
Після наказу директора школи про перевід учнів до наступних класів, випускники зачитали свій власний наказ «Про закінчення панування розкладу уроків над учнями і вчителями з метою звільнення невинних учнівських душ та очищення учительських душ від панування жорстокого і непохитного розкладу уроків».
За традицією учні покладають квіти до підніжжя обеліска. Таке право на святі було надано Ірині Папці та Дарині Макаренко.
Вітальне слово сказав і в.о. старости Володимир Труба.
Випускники на святі останнього дзвоника не тільки учні 9 класу, а й 4. Тож їм перша вчителька вручила дипломи про закінчення початкової школи. Дипломи про закінчення 1 класу одержали і першокласники. Випускників привітали найстарші учні, які вже тепер зайняли їхні місця на лінійці. Та найтепліші вітання – від першої вчительки Валентини Шурубури. Так сталося, що за сімейними обставинами Валентина Володимирівна не проживає тепер в селі, але на крилах через Десну летіла до своїх діток. Щиро дякувала за запрошення. Пригадала їх маленькими, пригадала і вітальну листівку, і фотографію, яку одержала раніше. До глибини душі її зворушило те, що на тій фотографії було четверо із Похвальними листами і тішилась від того, що можливо, в тому є її маленька частинка праці. Вчителька зізналась, що завжди слідкувала за життям дітей і була дуже горда за них. На останок вона сказала дітям, що нема в житті жодної перешкоди, яку б не можна було подолати, і побажала щасливої дороги!
Безмежні хвилювання на святі у батьків випускників. Вони благословляють дітей короваєм, щоб з хлібом було їхнє майбуття. І разом кружляють у останньому вальсі дитинства.
Останній дзвоник, з пов’язаними випускниками, веселковими стрічками, продзвенів з рук Давида Кошіля та Анжеліни Хахули. А увись безперешкодно злетіли сім (дітей і двох вчительок) різнокольорових кульок на знак високого і щасливого майбуття.
