Цьогорічний урожай картоплі одних порадував, а інших навпаки – розчарував. Своїми здобутками діляться деякі господарі.
Валентина Василівна Зайченко, с. Масалаївка, 50 років:
Урожаєм задоволена. Він кращий, ніж той рік. Під картоплею у нас 60 соток. В тому році площа була така ж. Садили такі сорти, як Беллароса, Гренада, Ред-Леді, Рокко. Сорти оновлюємо не щорічно, але періодично. Свою насіннєву продаємо і на місце купуємо у фермерів. Беллароса не дуже рясна, але всерівно вродила. А під Гренадою було 25 соток, то накопали дві машини. Оремо трактором, а вже волочимо, прополюємо, обсипаємо своїм конем. Для копання наймаємо трактор. Купили весною 6 мішків добрива. На 10 соток 1 мішок. Інакше доброго врожаю не отримати. Щороку сорти саджаємо на різних площах.
На наступний рік плануємо садити стільки ж, адже в селі роботи нема, то мусимо садити, щоб заробити, продавши врожай. Частину залишаємо для себе і господарства. Щороку купуємо двох поросят, одне – навесні, одне – восени. В тому році купили відразу пару весною. Є кури, качки, була в тому році корова, та виявили лейкоз – мусили здати. Було дуже шкода годувальницю. А ще плануємо з чоловіком Миколою на наступний рік придбати новий сорт картоплі Алладін. Чули, що добре родить. Вкладаємо свій труд у бульбу, а ось ціною не дуже задоволені. Хотілося, щоб була дорожча.
Валентина Іванівна Глухенька, с. Конятин, 39 років:
Хоча й працюю на трьох роботах: завклубом, бухгалтером і пралею у ДНЗ «Малятко», та крохмалисту саджу. Раду даю всьому сама, бо чоловік вже покинув цей світ. Біля хати маю 39 соток городу. З них 5 соток під картоплею, 3 – під грядками, а решту засіяла травою. Є ще на полі 15 соток під картоплею, а також є 30 соток під люцерною, адже тримаю дві корови. А ще 30 соток в цьому році не порала – благує. Урожай в цьому році гірший, ніж торік. Садила такі сорти, як Пікассо, Чорний Принц і Беллароса. Остання серед сортів порадувала найкраще. Продаю мало, в основному залишаю собі, адже господарство чималеньке. Троє свиней, була ще й свиноматка, яку вже зарізала. В цьому році на 17-річчя доньки, яке було 13 липня, зарізала своє порося, вагою десь під 20 кілограмів. Замаринувала на добу, добре натопила піч і там його запекла. Брат спеціально зробив під нього жаровню, адже такого розміру в господарстві не було. Гостей прийшло 30 чоловік. То порося майже з’їли все. Донька навчається у Білоцерківському педагогічному коледжі, а менша ходить до 6 класу, то ж треба працювати, щоб було що дітям в сумку покласти і дома приготувати. Буряків не саджу, ті чомусь не ростуть. Та і в самому селі мало хто садить. Огірки теж чомусь не родять, де б не садила їх біля хати. Через дорогу живе кума, вона й наділяє огірками, адже в куми урожаї добрі.
На наступний рік картоплю планує садити на іншій площі, є в планах придбати нові сорти. Подумує про Слав’янку.
Ольга Григорівна Делеурова, Сосниця, 64 роки:
Городу маю небагато. Це дві сотки біля будинку і сім на полі під картоплею. А ще окремо саджу дві сотки під гарбузи і дві під буряки. Урожай картоплі в цьому році кращий. Садили вручну. Обробляти також і копали заступом. Чоловік Євген перевозив бульбу мотоциклом. Гарбузи в цьому році поросли менші, а ось буряки кращі. Все садимо для господарства. Є дві кози, порося, кури, було 20 бройлерів, собака Дружок і два коти Муська і Пушок. Картоплі не продаємо. Маю трьох внуків, десятирічного Сашу та п’ятирічних Станіслава і Владислава, тож треба здати картоплю і в дитсадок, і в школу. Донька Люба теж допомагала копати. На наступний рік плануємо садити стільки ж.
Урожаї різні – затрати праці одинакові. Всі вкладають свій нелегкий труд. А вже яка ціна буде на і картоплю – не може спрогнозувати ніхто. А так хочеться, щоб нарешті свій тяжкий труд цінували і платили добре за урожай. На даний час картоплю в Сосниці закуповують по 5 гривень за кілограм. Так і хочеться заспівати: «Ой, ти, бульбо крохмалиста, вже й не хочу тебе їсти. Поки натрудилася, дуже натомилася…».
