Тематичні блоги Культура Мрії збуваються

Мрії збуваються

-

- Advertisment -Мрії збуваються

Кожен має мрію, як без неї? А досяжна вона чи ні – залежить від самої людини. В когось вони маленькі й дорога до них коротка. А є такі, що роками живуть у тобі, шлях до них налічує тисячі днів. У селі Волинка проживає жінка, яка виношує свої мрії вже багато років, – це Олена Власенко. Коли роки перетнули сорокарічну межу, а зараз жінці 52, в голові почали з’являтись думки мати щось своє.

Полотно власними руками

Все почалося з того, що до рук Олени Анатоліївни потрапив старовинний ткацький верстат і першою зародилася ідея добути нитки, з яких згодом можна було б виготовляти корисні речі. А для цього потрібен льон. Згадала жінка, що кропива теж є луб’яною культурою. Читала, що у Франції чоловік виготовляє з неї тканину. І навіть в Україні, е Полтавській області, є люди, які використовують кропиву, як сировину для тканини.

Перейнялася Олена Анатоліївна і навчилася працювати з нею. та не тканину виготовляла, а плела зі стебел різні вироби (на фото). Ще з самого дитинства була тяга до прядки. Дорослою в’язала спицями, тому із задоволенням бралася за щось нове.

Почалися пошуки насіння льону, але виявилося, що знайти посадковий матеріал не так вже й легко. Справа в тому, що куди б не зверталась, знаходили вид олійної культури, а для тканини такий не годиться, потрібен був саме текстильний льон. Згодом таки знайшли декілька кілограмів в іншому районі. Якою була радість жінки, коли ділянка землі вкрилася синіми квітами. І ось настав час збирати культуру. І постало питання: а що з нею робити? Розпитувала все у старших людей, а ті залюбки ділилися досвідом.

Зібрала льон, поставила в снопи, щоб підсох. Потім клала снопи на рядно і топтала їх ногами, щоб зібрати насіння. А вже потім розкладала на траві, щоб трохи розмокло (підтрухло). Така технологія була вкрай важливою, адже від неї залежала якість майбутньої нитки. Необхідні були добрі навички, щоб визначити коли ж льон буде готовий, щоб скласти його під навіс «відпочивати» до зими. В перший рік щось пішло не так і було розчарування, що кінцевий результат виявився не вдалим.

На другий рік сині квіти знову усміхнулися до сонця, і Олена Анатоліївна вже вдруге в’язала його у снопи з новою надією на успіх. Вже з другого разу все вдалося, бо за плечима був хоч і гіркий, та все ж досвід. Наступні дії вимагали терниці, такі жінка бачила тільки в музеї Олександра Довженка. За підказками старших людей, у кого не було терниці, підсушували льон на печі, а потім вдягали чоботи і добряче топтали його ногами, витрушували і вибивали об стовпа. Так зробила і Олена Анатоліївна. А незабаром тримала в руках готовий до розчісування жмих.

У процесі розчісування волокна, ділили на три частини: найтонша йшла на сорочки, середня – на рушники, а вже товста частина – на постілки. Потім волокна пряли на нитку і змотували в клубки (на фото). Врешті-решт черга дійшла до верстата. Радості не було меж бо з верстатом була окрема історія.

Справа в тому, що до майстрині потрапив не цілий верстат, а лише його половина. Були пошуки деталей по всій окрузі. Відгукнулися люди з Волинки, Лав, навіть зі Змітнева і спільними зусиллями зібрали багато деталей.

Але знову виникла нова проблема – як це все скласти, адже ніхто не вмів і не знав як це робити.

Дуже багато інформації черпали з Інтернету, довго мудрували, щоб верстат ожив і все вдалося. Та це, як виявилось, тільки півсправи. Потрібно було правильно заправити основу, в чому допомогли знову старші люди. І нарешті можна починати тка

ти. Для першого разу нарізали тоненьких вірьовочок з тканини і спробували – вийшло. Душа літала, бо після декількох років старання перед очима нарешті з’являлися перші сантиметри полотна.

Адамове дерево

Була в Олени Власенко ще одна мрія – посадити свій ліс. Так-так, не сад, а ліс. і щоб він був не схожий на інші, що шумлять довкола. Чула жінка, що є таке дерево Павловнія, яке ще називають Адамове дерево, і зацікавилась ним. В Харкові знайшла насіння, замовила і в лютому цього року отримала один грам надзвичайно дрібненьких насінин. В березні посіяла і… О, диво! Насінини дружно зійшли (на фото). Потім попікірувала. Щоправда, частина погано прижилась. Але решту сходів Олена Анатоліївна плекає, мов малих дітей.

Цвіте Адамове дерево надзвичайно красиво, вкриваючись довгим фіолетовим суцвіттям. Має продовгувате листя до 80 см. Росте дерево від 10 до 25 метрів. Особливим є не тільки це, а й те, що росте дерево з неймовірною швидкістю 3-5 метрів за рік. Тому мрія про свій ліс вже не за горами. Більше того, вже навіть є ділянка відповідного розміру, де буде шуміти власний ліс.

Пзвлонія є медоносом. Коли спитала у волинчанки чи можна з нього збирати мед, то у відповідь жінка тільки загадково посміхнулася, а в очах засяяла радість. ! я зрозуміла, що це, мабуть, теж одна з її мрій.

Розповіла Олена Анатоліївна, що такі дерева вже ростуть у Чернігові, а в Ріпкинському районі їх насадження займають великі площі. Не могла не спитати, чи не поділиться вона цим дивним деревом з нами, сосничанами, щоб посадити його в парку рідної Сосниці.

– Залюбки, – сказала усміхнена жінка. Тож тепер і я мрію, що незабаром ми всі будемо милуватися дивовижним Адамовим деревом.

Мрійте! Адже це завжди надія і сподівання на краще. Це окрилена душа. Бо людина без мрії – як птаха без крил. А Вам, Олено Анатоліївно, щиро бажаємо, щоб Ваші натхнення ніколи не згасали і вели Вас саме туди, де мрії стають реальністю.

Наталія Матвієнко

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини

ФК «Кудрівка» перемагає «Динамо» та робить крок до чемпіонства

Єдиною командою із представників нашого району, яка на минулих вихідних здобула очки, була саме ФК«Кудрівка», яка вдома...

«Волинка» «горить» на нефартовому стадіоні «Торнадо». «Березна» бере реванш у «Лав»

«Торнадо» (Стольне) 5:1 «Волинка» (2:0)Гол: Штакал Віталій. В кожної команди бувають матчі, коли здається,...

30 сесія: громада приймає у власність майно району

23 вересня відбулось засідання 30 сесії Сосницької селищної ради, на якому були присутні 16 депутатів. Всього на...
- Advertisement -Мрії збуваютьсяМрії збуваються

У Сосниці з’являться безкоштовний прокат велосипедів та вуличні майстерні

На сьогоднішній день Сосниця – центр об’єднаної громади. В селищі немає громадського транспорту, люди, які приїжджають до...

Виборча застава: хто скільки платить

Цього року було прийнято закон, який вніс деякі корективи щодо виборчої застави, а саме зменшено розмір обов’язкової...

Зараз читають

- Advertisement -Мрії збуваютьсяМрії збуваються

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Recommended to you