Експеримент на сосничанах, або що робити, коли нічого не робиться

Експеримент – це спосіб перевірки певної гіпотези, буває лише двох видів – вдалий і ні. А ще кожен вид може мати варіації розміру – від масштабного, як наприклад, перехід в ОТГ, до невеличкого, як оцей. Суть моєї гіпотези у тому, що газетна стаття має рушійну силу, здатну зрушити нерухоме діло з мертвої точки. Інакше кажучи, мертве діло – оживити.

Діло, про яке йтиметься, звичне для усіх людей – боротьба. У даному випадку з амброзією, хай би вона не дожила до свого весілля!

Саму рослину, мабуть, уже всі знають. Хто багато – як виглядає, яка шкода, як з нею боротися, а хтось тільки те, як вона називається. Мій емпіричний досвід говорить, що останніх більше. Але ця стаття не пізнавальна, а експериментальна, тому хто чого не знає – вчіться самі! Хто не захоче вчитись сам, амброзія років через десять всіх сосничан навчить, що вчитись потрібно вчасно.

Попередньо я провів схожий експеримент по перевірці рушійної сили Сосницької влади, але він виявився виду ні. Зупинюсь коротко на причинах невдачі. Одна з них у трагікомедійності ситуації з запровадженим на Чернігівщині карантину на амброзію. Карантин ніби і є – я реально можу помацати руками папірець, папірець не проти, а на гербовій, з підписом голови райдержадміністрації, де мені ґрунтовно змальована картина карантину у дії, та тільки інакше як байкою текст назвати не можу.

Байки і анекдоти люблять дослівність, втім деякий текст я пропущу без шкоди для змісту. Райадміністрацією вживаються заходи… розпорядження… штаб… склад комісії… Програми боротьби… на контролі.

В чому комізм? Та по простоті душевній думав, що другий снаряд у ту саму воронку не поцілить (у минулому році заходив до попереднього голови РДА, поспілкувались, то хоч на дорозі Сосниця – Короп узбіччя прокосили). А теперішній голова РДА чемно вислухав, по очах було видно, що українську розуміє і, мабуть, щоб я після розмови не плакав – вдарив папірцем по амброзії!

Нєє, думаю, нетреба мене брати голими руками! Щоб уже напевне деякі посадові голови зачухали потилиці і взялися за свої обов’язки, а може і коси чи оприскувачі з гербіцидом – звертаюсь до Державного фітосанітарного інспектора відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Радько О. О. Звертаюсь по всій офіційно-письмовій формі, по всій строгості вимог Закону України «Про звернення громадян» і прошу – надайте приписи по ліквідації виявлених мною осередків розповсюдження регульованого шкідливого організму – амброзії полинолистої, а саме: і по пунктам – раз, два, три… Тиша.

Нєє, мені відповіді, як то по закону, не потрібно, мені б щоб амброзії менше, так ні, не меншає. І приписи не пишуться. Але це вже не комізм, це трагедія.

Я мимоволі почув телефонну розмову вищезгаданого інспектора з посадовцем про необхідність скосити на підприємстві та прилеглій території амброзію. Таким тоном безнадійні боржники просять позичальника про відстрочку платежу і чергову позичку.

Подумалось – з такою доброю душею і таким м’яким характером пані Радько краще б було завідувати притулком для кішечок, а не займатись державними справами.

Поставив себе на її місце, заглянув у Закон (КУАП). Простого сосничанина я уповноважений штрафонути від 17 до 68 грн, а чиновника – аж на 238 грн! Правда, виконавши вимоги того ж КУАП, а це приблизно об’єм курсової роботи студента. Та мені буде простіше самому заплатити господарю, що викохує у себе амброзію той мінімальний розмір штрафу у 17 грн, яким держава лякає порушника своєї ж політики у сфері карантину рослин!

Така от вартість такої політики. І це вже не комізм і не трагедія. Це кінець здорового глузду, ірраціональність, так це ж я тільки про амброзію… Але ні слова про інше! Тільки про амброзію і експеримент методом об’єднання! Ну об’єднуються ж добровільно люди, щоб поспівати, потанцювати, вкрасти, чи просто попити пива!

То може на території, «підконтрольній» газеті «Вісті Сосничини» живе немало добровольців, здатних попіклуватись над своєю землею? Це ж не те добровольчество, що лід кулями. А тим добровольцям, що під кулями, навіщо захищати землю, якщо вона не доглядається, що захищати? Чиєсь кубло і забур’янене звалище навколо?

Головне у боротьбі конкретно з амброзією – боротись можна, це не мікроскопічний гриб, чи невидимий коронавірус. І поки що боротись не пізно. Якщо кожен, хто побачить цю рослину, вирве з коренем хоча б з десяток кущів – амброзія приречена. Правда така постановка питання явно пахне комуністичним принципом – від кожного по можливості… Нєє, я не проти такого принципу, та потрібно віддати належне капіталістичній природі людини – задаром тільки «здрастуйте»!

Проте, думаю, гроші – не питання. При амбіції державних кермувальників заявити про Велике Будівництво (здається за невеликі гроші), можна додати ще і Велику Боротьбу з карантинними організмами (за смішні гроші), що не менш важливо для країни! На фоні програної боротьби з коронавірусом це буде результат.

То як, спробуємо? Кажуть, один у полі не воїн, то це про всіх і усе.

У цьому експерименті ніхто нічим не ризикує. Контактний номер телефону для добровольців – у редакції газети.

P.S. Не можу втриматись і даю можливим добровольцям підказку – при в’їзді у Сосницю з Коропа, навколо нової автобусної зупинки, що навпроти монументу «Голабаба» – незайманий розсадник вищезгаданої… Приходьте, вивчайте, експериментуйте!

Юрій Шип

Зараз читають

10 лютого. Стан розчистки доріг та вулиць населених пунктів громади від снігу

У зв’язку зі складними погодніми умовами в вигляді випадання...

Сосницька громада боролася за приз у півмільйона гривень

Сьогодні, у студії каналу ICTV, відбулася церемонія оголошення переможця...

У будинку культури готують гумористичну п’єсу на сучасний лад

У Сосниці аматорський театр естради «Хлібодар» створений був у...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Вам рекомендовано