Чим запам’ятався рік, що минає?

Оксана Боковенко:

– Рік запам’ятався тим, що донька вступила на навчання до Чернігівського педагогічного інституту ім- Лазаревського на держзамовлення. До цього вона два роки навчалася у Чернігівському педагогічному ліцеї для обдарованої молоді. Дуже вдячна педагогам за знання, які вони дали моїй дитині. При складанні ЗНО вона одержала високі бали і це дало можливість навчатися далі безкоштовно. До того ж дочка не користувалася послугами жодного репетитора. Щоправда, після закінчення 9 класів Сосницької гімназії перед вступом до цього ліцею, довелося працювати з репетиторами. При вступі до інституту нахил робили на біологію. Але так вийшло, що вступила на факультет історії і правознавства без підготовки. Вважаю, що це гарне підгрунтя, закладене вчителькою гімназії Тетяною Іванівно Мельник.

Цього року я і мої колеги-фельдшери із «швидкої допомоги” отримали зимові куртки, хотілося б ще і машину.

Тетяна Сітковська:

– 2019 порадував нас кіндер-сюрпризом. У нас народилася донька. І увесь рік ми тішилися з нею. То родини, то хрестини. Прикро, що в Сосниці не могли підібрати дитячого одягу. Ніби і магазини є, але ширший вибір для старшого віку. За одягом спеціально їздили до Мени. Мати дитину – це багатство і бути мамою – це щастя, тож нехай кожна жінка буде багатою та щасливою.

Ольга Труба:

– Завжди мріяла побувати за кордоном. Давно одержала і закордонний паспорт. Проте все ніяк не виходило. Цього року на день народження подружка побажала, щоб нарешті у паспорті з’явилась відмітка. А ще і донька, яка багато років перебуває за кордоном, наполягла на подорожі. Так цього року і здійснилась моя давня мрія. Для початку вибрала Париж. Спочатку було тривожно, а потім дуже цікаво. Найбільше вражень від Ейфелевої вежі – найзнаменитішого символу Парижа. Вже з готельного номера її було видно. Та навіть прогулянки вулицями були надзвичайно захоплюючі.

Валентина Трейтяченко:

– Почався рік з приємних моментів -подарунків. Таке відчуття, що стільки їх мені не дарували за все моє життя. Першим був подарунок від брата – дорогущий велосипед, 10 тисяч гривень. Потім старший син, маючи власний автомобіль, організував мені поїздку до другого брата в м. Синельникове, що на Дніпропетровщині. На жаль, ми не часто бачимось. Тожнаспілкувалися, гуляли містом, відпочили.

Я вперше в своєму житті побувала у гостях у брата. Крім того, поїхали у Дніпро. Запам’яталась Дніпровська набережна, височезний пам’ятник Шевченку, від якого відчуваєш неймовірну енергетику. Коли син приїздив до нас, у Сосницю, то запропонував побачити Батурин. Я теж там ніколи не була. Тому враження теж неймовірні. Єдине, доїзд до московської траси через ГИ. Устя страшенний.

Цього року я вийшла на заслужений відпочинок. Часу більше, але все одно

його не вистачає. Завжди хотілося займатися городництвом, але не вистачало часу. Тепер часу ніби й більше, але рухи стали повільніші, тому мало що встигаєш. Почала робити зарядку, бо завжди бігла на роботу, а тепер більше уваги можна приділити собі.

Раїса Кравченко:

– Цього року мої дві племінниці (доньки рідного брата) вийшли заміж з різницею у три місяці. Звісно, треба було готувати подарунки, але це приємно. Весілля гуляли вдома та у Чернігові. Було дуже красиво, а в той же час хвилююче.

Якщо казати про здоров’я, то рік видався не дуже вдалим.

Людмила Адаменко:

– Радію з того, що нарешті я знайшла душевний спокій. Тішуся доньками, внуками, їх у мене четверо. Два, п’ять, п’ятнадцять і сімнадцять років. Менші танцюють і мене запрошують, а я молодію з ними.

Незабаром районна бібліотека випустить збірку віршів місцевих поетів. Серед них і вірші моєї доньки Світлани Хавило. На два вірші композитор Володимир Чернявський поклав музику. Горджусь своєю донькою!

Хочу, щоб мир прийшов на нашу землю, щоб діти наші – молоді солдати -не гинули, щоб не залишались сиротами малеча, вдовами жінки. Щоб кожна сім’я була щасливою.

Зараз читають

Старенька жінка заблукала, але повернулася додому

23.05.2018 року о 13.50 годині звернувся гр-н М„ який...

Нагороди до свят

26 червня у малому залі районної ради відбулася церемонія...

Оксана Рудя: створення робочих місць у селах та покращення якості питної води

Оксана Рудя працює викладачем іноземних мов у Сосницькому сільськогосподарському...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Вам рекомендовано