Чому авдіївчани, на відміну від сосничан, цінують свою картоплю?

На це запитання під час нещодавніх відвідин Авдіївки, спілкуючись з її жителями, намагалися знайти відповідь журналісти «Вістей Сосниччини».

Григорій Лазаренко — керівник ТОВ «Прогрес»:

– Сьогодні у центрі нашого села стоять п’ять автомобілів, які закуповують крохмалисту. Хто за кілограм дає 3 грн 50 коп., а хто – 4,20. Мабуть, з десяток автівок ще роз’їхалися по Авдіївці. Місцеві закупівлею цього «стратегічного» для українців продукту не займаються. Вони його тільки вирощують. А ціна держиться тому, що у нас є порядок Авдіївчани серйозні люди. Ми не будемо продавати вирощене за 2-2 грн 50 коп. і таких перекупників відразу проженемо. Пам’ятаю, колись у школі, вивчаючи капіталістичний устрій, наводили такий приклад – щоб не зменшувати ціну на зерно, підприємці його вивозили і топили в морі. Так і ми.

Анатолій Адаменко — сільський голова:

– Ціна на картоплю залежить, перш за все, від того, як її продають люди, адже вони є власниками свого товару і у збиток собі робити не хочуть. Я думаю, що і в Сосниці вона була б більшою, але там картоплею зараз мало хто займається. Років 20 тому їдеш – зліва та справа городи у суддів, прокурорів, а зараз вони вже забули, що таке картопля. Раніше сосничани вирощували ранню картоплю. Возили, продавали, тепер такого ажіотажу не має. У нас же картоплю вирощують масово. Я сам саджу п’ять гектарів, адже у голови сільської ради заробітна плата 4,5 тисячі. Треба ж десь гроші брати. У брата є «китайчик» і всі необхідні знаряддя, він завжди мені допомагає. Щоб хто не казав – картопля вигідна у будь-якому випадку. Ось подивіться, які у Авдіївці будинки гарні, скільки у людей техніки і це все завдяки картоплі. Цьогоріч Волинь трохи снігом засипало, а до нас легше добратися. От і їдуть сюди щодня по 15-20 машин. Аби ще Донецьк і Луганськ були підконтрольні Україні, та й Крим, раніше від нас вони не вибували, то ціна на крохмалисту ще збільшилася б на 2 гривні. Скажу так, ті, хто її не вирощує, хай спробує посадити, обробити, зібрати, а потім диктує свою ціну. Але проблема тут у глибшому – селянин не потрібен в нашій державі, ні президенту, ні уряду, ні обласній та районній владі і він сам має за себе, і за свою продукцію постояти.

Ігор Корнієнко — фермер:

– У селищі ціни на картоплю менші тому, що там сосницькі перекупники стоять проганяють інших. Образно кажучи, собака тільки в цьому й зарита. Кожного року я саджу по 30 гектарів картоплі. У 2018 площу не зменшуватиму. Всю надію покладаю на свої сили.

Микола Кравець — місцевий житель:

Раніше я теж садив картоплю на продаж, а тепер тільки для своїх потреб, але думку маю наступну. В Авдіївці склалася ціла система по вирощуванню нашого другого поліського хліба зі своїми закономірностями і правилами. Вона організовує людей і дає можливість тримати ціну. Секретів тут немає, є тільки спільне бажання.

Зараз читають

День Десни: Збережемо річку для наступних поколінь!

День Десни – надзвичайно цікаве й необхідне свято, яке...

Скільки разів можна наступати на одні й ті ж граблі?

Як стверджує директор Конятинської ЗОШ І-ІІ ст. Світлана Ліман,...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Вам також може сподобатисяПОВ'ЯЗАНІ
Вам рекомендовано